DOI: https://doi.org/10.31319/2519-2884.35.2019.52

ХАРАКТЕРИСТИКА КОМПЛЕКСНИХ СПОЛУК КУПРУМ (ІІ) ХЛОРИДУ І КУПРУМ (ІІ) НІТРАТУ З АЛІФАТИЧНИМИ АМІНАМИ ПІРІДІНОМ І ЙОГО ПОХІДНИМИ В КРИСТАЛІЧНОМУ СТАНІ

A. L. Kovalenko, T. O. Kizymishina

Анотація


Одержано комплексні сполуки CuCl2 і Cu(NO3)2 з аліфатичними амінами в кристалічному стані зі спиртових розчинів. Склад одержаних сполук визначили методом зсуву рівноваги, молярних відношень і перетину кривих. Вивчено їх електронні і ІЧ-спектри, зафіксовано широку несиметричну смугу поглинання в ближній області з максимумом 870-900 нм. Ця смуга характерна для сполук тетригонально викривленої октаедричної конфігурації. Встановлено утворення комплексних сполук Купрум (ІІ) з амінами складу 1:1; 1:2.

Вимірювали коливальні спектри в області 500-200 см-1. ІЧ-спектри зразків комплексних сполук Купрум (ІІ) з аліфатичними амінами, пірідіном і його похідними вимірювали у вигляді суспензії у вазеліновому маслі. Вимірювання проводили на спек-трофотометрі ІКС-28.

Частота валентних коливань Me – N характеризує координаційний зв’язок. Ва-лентні коливання Me – N повинні проявлятися в низькочастотній області внаслідок значної маси атому металу і відносно малої міцності координаційного зв’язку.

ІЧ-спектри свідчать про валентні коливання Ме – N, які характеризують координаційний зв’язок. Для аліфатичних амінів ідентифіковані смуги поглинання в області 440-420 см-1, які віднесені до V (Cu – N) коливань. Смуги в цій області свідчать про координацію через атом Нітрогену основи.

Смуга поглинання у лігандів в області 210-220 см-1 зникає в комплексних сполуках. Більшість частот коливань в комплексних сполуках пояснюється двоякою природою σ- і π-дативної взаємодії. В координаційних сполуках Cu(NO3)2 з пірідіном і його похідними спостерігається підвищення частот коливань при збільшенні стійкості комплексних сполук, що пояснюється двоякою природою зв’язку (σ- і π-дативна взаємодія).

Комплексні сполуки вивчали методом диференціального термічного аналізу, внаслідок чого зроблено висновок, що на величину температури розкладу комплексів впливає природа ліганду, комплексоутворювача, електронегативність і поляризуючі властивості ліганду, стеричні ефекти і природа катіонів.

Процес розриву координаційного зв’язку для первинних і вторинних аліфатичних амінів відбувається ступінчасто, а для третинних амінів – в один ступінь. На першій стадії відбувається відщеплення однієї молекули лі0ганду, на другій – другої молекули. У вторинних амінів – відщеплення дрібне.

Зі збільшенні просторових факторів амінів знижується термічна стійкість комплексів.


Ключові слова


купрум; аліфатичні аміни; кристали; спектри

Повний текст:

PDF

Посилання


Крисс Е.Е., Волченскова И.И., Григор’єва А.С. Координаційні з’єднання металів у медицині. Київ: Наукова думка, 1986. 166с.

Альберт Э. Металлосвязывающие агенты в химиотерапии: активация металлов путем создания хелатных соединений. Стратегия химиотерапии/ под ред. Капланского С.Я. М: Изд-во ин. лит., 1960. С.133-165.

Яцимирский К.В. Введення в біонеорганічну хімію. Київ: Наукова думка, 1976. 143с.

Эйгорн Г. Неорганическая биохимия. М.: Мир, 1978. 296с.

Яцимирский К.В. Біологічні аспекти координаційної хімії. Київ: Наукова думка, 1979. 286с.

Уильямс Д. Металлы жизни. М.: Мир, 1975. 67с.

Євреїв В.Н. Спектрохимическое исследование комплексов с трис-(оксиметил)-аминометаном. Координационная химия, 1978. Т.4, вип.9. С.1402-1406.

Роговин З.А., Голбрайх Л.С. Химические преобразования и модификация целлюлозы. М.: Химиія, 1979. 206с.

Макаров К.А. Иммобилизованные биопрепараты в медицине. М.: Химия, 1980. 56с.

Роговин З.А. Химия целлюлозы. М.: Химия, 1972. 213с.

Евреев В.Н., Мурашко С.В. Мостиковые медно-кобальтовые комплексы с диэтаноламинами. Журнал неорганичной химии, 1976. №21. С.153-157.

Берсукер И.Б. Химическая связь в комплексных соединениях. Кишинев, 1962. 132с.

Шафранский В.Н. Исследование диоксиаминов кобальта (ІІ) с моноетаноламином методом ИК – спектроскопии и термогравиметрии. Журнал неорганичной химии, 1976. №4. С.106-1065.

Евреев В.Н. Синтез и свойства бис-диэтанламиновых комплексов кобальта. Журнал неорганичной химии, 1976. №20. С.986-991.

Шарло Г. Методы аналитической химии. М.: Химия, 1969. 557с.

Мітрясова О.П. Хімічні основи екології. Київ: Ірпінь, 1999. 440с.




Copyright (c) 2020 A. L. Kovalenko, T. O. Kizymishina

ISSN друкованої версії журналу 2519-2884 ISSN електроної версії журналу 2617-8389