ДОСЛІДЖЕННЯ КОРОЗІЙНОЇ СТІЙКОСТІ МАТЕРІАЛІВ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ У СЕРЕДОВИЩАХ КАМ’ЯНОВУГІЛЬНОЇ СМОЛИ ТА ФОРМУВАННЯ ОСАДІВ ПЕРЕД ГРАНУЛЯЦІЄЮ ПЕКУ

Анотація

Метою роботи є дослідження корозійної стійкості конструкційних матеріалів, що працюють в промислових приміщеннях коксохімічного виробництва. Нестабільність завантажувальних хімічних цехових коксохімічних виробництв, різка зміна виробничих агрегатів із-за нестабільності коксової основи, збільшення кількості HCN в коксовому газі, використання нових реагентів для очищення водних замкнутих циклів збільшують корозійну активність технологічної рідини. Зростаюче використання імпортного обладнання вимагає більш тривалого моніторингу локальної корозії, яка є найбільш небезпечною. Коли вона розвивається на місцях, де відбувається встановлення металочерепиці, виникають тріщини або корозійне розтріскування під тиском. При такому типі пошкодження термін служби обладнання значно знижується. В роботі встановлено, що вміст речовин, нерозчинних в хіноліні та толуолі, в зразку осаду на фільтрі до грануляції (35,4 та 50%) свідчить про наявність у них висококопіролізованих частин розміром 27-48 мкм, які утворюються, можливо, при проходженні смоли через трубчасту піч або при окисленні в кубі реактора. Було визначено високий вміст золи в осаді на фільтрі до грануляції (2,59%), що звільнило відмінні частки золи до осідання під час фільтрації. Виявлені частинки золи, що мають справжню острівну форму розміщення 5-30 мікрон, можуть визвати абразивне зношування. Ефективний захист матеріалів від корозії підтверджено покриттями, які отриманні в умовах саморозповсюджувального високотемпературного синтезу.