СИСТЕМНИЙ АСПЕКТ ПОЗДОВЖНЬОЇ СТАЛОСТІ ПРОЦЕСУ ПРОКАТУВАННЯ

Анотація

Результативність ряду наукових досліджень ґрунтується на тому, що в якості їх предмета розглядаються системи, що знаходяться в розвитку. Зокрема, в даний час вдосконалення процесів прокатування для забезпечення ресурсозбереження та підвищення безпеки виробництва вимагає залучення системного підходу до вирішення задач сталості. Зміни технологічних параметрів процесу повинні бути встановлені таким чином, щоб не змінився стан системи-технології, що оцінюється як стійке: розкат деформується в клітях прокатного стану в нормативному режимі, варіації величин не призводять до неконтрольованої зміни параметрів. Для обґрунтування використання результуючої поздовжніх сил  в якості критерію стійкості, що розуміється як збереження системності технології прокатування, виконані розрахунки напруженого стану в осередку деформації. За результатами розрахунків і вимірювань отримані епюри розподілу контактних напружень, далі визначається поздовжнє внутрішнє напруження, значення поточної поздовжньої внутрішньої сили, знайдені значення результуючої поздовжніх сил, підтверджена адекватність оцінок поздовжньої сталості. Представлені результати прокатування сталевих і свинцевих зразків, в тому числі із залученням експериментальних даних інших дослідників показують, що використання результуючої поздовжніх сил,  як критерію поздовжньої стійкості більш точно характеризує граничні умови в порівнянні з геометричною по суті умовою γ = 0 (α = 2f). Наведено змістовні пояснення фактам про порушення рівноваги сил в осередку деформації з подальшою пробуксовкою металу при наявності зони випередження з кутом захоплення α < 2f. Отримано підстави стверджувати, що поздовжня сталість прокату характеризує системні властивості технології виробництва в динаміці розвитку, як структурну сталість і адаптивність процесу.