СИСТЕМНИЙ АСПЕКТ ПОЗДОВЖНЬОЇ СТАЛОСТІ ПРОЦЕСУ ПРОКАТУВАННЯ

Автор(и)

  • O. P. Maksimenko Дніпровський державний технічний університет, м. Кам’янське, Україна
  • A. V. Nikulin Дніпровський державний технічний університет, м. Кам’янське, Україна
  • D. I. Loboiko Дніпровський державний технічний університет, м. Кам’янське, Україна

DOI:

https://doi.org/10.31319/2519-2884.35.2019.37

Ключові слова:

структурна сталість, адаптивність технології прокатування, середня результуюча поздовжніх сил

Анотація

Результативність ряду наукових досліджень ґрунтується на тому, що в якості їх предмета розглядаються системи, що знаходяться в розвитку. Зокрема, в даний час вдосконалення процесів прокатування для забезпечення ресурсозбереження та підвищення безпеки виробництва вимагає залучення системного підходу до вирішення задач сталості. Зміни технологічних параметрів процесу повинні бути встановлені таким чином, щоб не змінився стан системи-технології, що оцінюється як стійке: розкат деформується в клітях прокатного стану в нормативному режимі, варіації величин не призводять до неконтрольованої зміни параметрів. Для обґрунтування використання результуючої поздовжніх сил  в якості критерію стійкості, що розуміється як збереження системності технології прокатування, виконані розрахунки напруженого стану в осередку деформації. За результатами розрахунків і вимірювань отримані епюри розподілу контактних напружень, далі визначається поздовжнє внутрішнє напруження, значення поточної поздовжньої внутрішньої сили, знайдені значення результуючої поздовжніх сил, підтверджена адекватність оцінок поздовжньої сталості. Представлені результати прокатування сталевих і свинцевих зразків, в тому числі із залученням експериментальних даних інших дослідників показують, що використання результуючої поздовжніх сил,  як критерію поздовжньої стійкості більш точно характеризує граничні умови в порівнянні з геометричною по суті умовою γ = 0 (α = 2f). Наведено змістовні пояснення фактам про порушення рівноваги сил в осередку деформації з подальшою пробуксовкою металу при наявності зони випередження з кутом захоплення α < 2f. Отримано підстави стверджувати, що поздовжня сталість прокату характеризує системні властивості технології виробництва в динаміці розвитку, як структурну сталість і адаптивність процесу.

Посилання

Згуровский М.З., Панкратова Н.Д. Системный анализ. Проблемы. Методология. Приложения: монография. 2-е изд., перераб. и доп. К.: Наукова думка, 2011. 727с.

Грудев А.П. Теория прокатки. 2-е перераб. и доп. изд. М.: СП Интермет Инжиниринг, 2001. 280с.

Максименко О.П., Лобойко Д.И., Измайлова М.К. Продольная устойчивость полосы в валках с анализом контактных условий: монография. Днепродзержинск: ДГТУ, 2016. 213с.

Василев Я.Д., Минаев А.А. Теория продольной прокатки: учебник для магистров вузов. Донецк: УНИТЕХ, 2010. 456с.

Экспериментальное исследование максимальных углов захвата при установившемся процессе прокатки / А.П.Чекмарев, В.И.Прокофьев, В.П.Галицкий и др. Обработка металлов давлением: науч. труды ДМетИ. М.: Металлургия, 1967. Вып. LII. С.79-88.

Максименко О.П., Романюк Р.Я. Методика оценки продольной устойчивости процесса прокатки. Вестник Национального технического университета “Харьковский политехнический институт”. Харьков: НТУ “ХПИ”. 2009. № 33. С.84-90.

Спосіб прокатування плоских виробів: пат. 89747 Україна: В21В1/22. О.П.Максименко, В.М.Самохвал, М.Є.Нехаєв, Д.І.Лобойко. № 201314742; заявл. 16.12.13; опубл.25.04.14, Бюл. № 8.

Клименко П.Л. Контактные напряжения при прокатке с технологической смазкой. Сучасні проблеми металургії: наукові вісті. Т.8. Пластична деформація металів. Дніпропетровськ: «Системні технології». 2005. С.44-49.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-26

Номер

Розділ

Металургія