АВТОМАТИЧНЕ КЕРУВАННЯ КОМПЛЕКСОМ ПОПЕРЕЧНО-КЛИНОВОЇ ПРОКАТКИ ПРОГРАМОВАНИМ ЛОГІЧНИМ КОНТРОЛЕРОМ НА БАЗІ АПАРАТНО-ПРОГРАМНОЇ ПЛАТФОРМИ ARDUINO
DOI:
https://doi.org/10.31319/2519-2884.35.2019.38Ключові слова:
автоматичне керування поперечно-клиновою прокаткою, програмований логічний контролер, мікроконтролерАнотація
Одними з основних базових засобів автоматизації на сучасних промислових підприємствах є програмовані логічні контролери. Програмовані логічні контролери (ПЛК) – мікропроцесорні або мікроконтролерні пристрої, призначені для реалізації систем автоматизованого управління технологічними процесами на підприємствах [1]. Принцип роботи ПЛК полягає в зборі та обробці даних за прикладною програмою користувача з видачею сигналів управління на виконавчі пристрої Модульний принцип конструктивного виконання ПЛК дозволив скомпонувати пристрої програмно-логічного управління відповідно до особливостей вирішуваних замовником завдань. Діапазон застосування ПЛК тягнеться від пристроїв локального управління робочими органами машин і технологічних агрегатів до багаторівневих систем управління складними технологічними об’єктами. ПЛК управляють верстатами, автоматичними виробничими лініями, роботизованими технологічними комплексами, а також контролюють безпеку роботи обладнання.
Сьогодні на ринку існують тисячі різноманітних моделей ПЛК, які відрізняються не лише технічними характеристиками (розміром пам’яті, потужністю обчислювального блока, числом каналів введення/виведення), але і функціональними можливостями. ПЛК випускаються в широкій номенклатурі такими зарубіжними компаніями, як Siemens, Schneider Electric, Mitsubishi Electric, Rockwell Automation та ін.
Задачею статті є дослідження можливості застосування апаратно-програмної платформи Arduino як відносно гнучкого і простого інструменту для управління технологічними процесами.
Проведені дослідження підтвердили здійснений вибір альтернативи дорогим ПЛК, яка базується на використанні апаратно-програмної платформи Arduino. Схожий підхід і навіть схемні та програмні рішення можуть бути використанні при проектуванні СЛУ для інших об’єктів малої автоматизації. Автоматизація процесу ПКП значно знижує собівартість продукції, збільшує продуктивність праці та зменшує норму витрати металу в порівнянні з точінням деталей на токарних автоматах.
Отримані результати розробки можна рекомендувати до використовування для навчання студентів принципів роботи з сучасними мікроконтролерами та побудови досить простих програмованих логічних контролерів.
Посилання
Парр Э. Программируемые контроллеры: руководство для инженера. Москва: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2007. 516с.
Кожевникова Г.В. Теория и практика поперечно-клиновой прокатки. Минск: Беларус навука, 2010. 291с.
Рудович А.О., Клушин В. А. Технология и оборудование поперечно-клиновой прокатки. Технический альманах «НМ-оборудование», 2005. С.45-48.
Багрій В.В., Мещанінов С.К. Критерій ефективності автоматичних комплексів поперечно-профільної прокатки. Збірник наукових праць ДДТУ (технічні науки), 2014. №2(25). С.48-52.
Бойко В.І., Багрій В.В., Красніков О.С. Дослідження використання алгоритму нечіткого виводу в системі управління комплексом поперечно-клинової прокатки. Математичне моделювання, 2013. №2 (29). С.58-60.
Arduino Products [Електронний ресурс]. https://www.arduino.cc/en/Main/Products. 2014.
Петин В.А. Проекты с использованием контроллера Arduino. Санкт-Петербург: СПб. БВХ-Петербург, 2015. 464с.
Сайт програми FLProg [Електронний ресурс] // http://flprog.ua. 2015.
SIMATIC. Simatic S7/M7/C7. Programmable Controllers. SIEMENS. // SIEMENS Catalog ST 70. – 1993. – №12. – С. 140.
Петров И.В. Программируемые контроллеры. Стандартные языки и приемы прикладного проектирования. Москва: СОЛОН-Пресс, 2004. 256с.
