ДОСЛІДЖЕННЯ ПУЛЬСАЦІЙ ЯКОСТІ ЧАВУНУ В ПРОЦЕСІ ДОМЕННОЇ ПЛАВКИ
DOI:
https://doi.org/10.31319/2519-2884.35.2019.35Ключові слова:
доменна піч, періодичність, стан, гарнісаж, вміст, сірка, нагрів, виведення, лугиАнотація
Досліджено періодичність та розмах коливань фізико-хімічних властивостей чавуну на трьох доменних печах, що працювали в однакових сировинних умовах з вдуванням пиловугільного палива до 150 кг/т чавуну. Тільки на одній печі виявлено сталу періодичність появи максимумів на кривій зміни вмісту сірки в чавуні, що свідчить про можливість утворення і руйнування гарнісажу у відповідності з відомими залеж-ностями в режимі автоколивань. На двох інших печах спостерігалася аперіодичність різких змін якості чавуну, залежна від зовнішніх чинників. Результати раніше проведених досліджень і дані представленої роботи дають змогу стверджувати про доцільність прогнозування екстремальних викидів сірки в чавун на окремих печах для забезпечення ритмічної роботи установки доведення чавуну.
Зазвичай вважають, що між температурою чавуну і вмістом в ньому кремнію існує тісний прямий зв’язок – чим вища температура металу, тим більше в ньому міститься кремнію. Розглянуто періоди роботи печі, коли тенденції в зміні фізичного і хімічного нагрівів чавуну співпадають і коли мають протилежний напрям. У другому випадку підвищення температури чавуну пояснюється послабленням ендотермічного прямого відновлення кремнезему.
Показано, що екстремальному викиду сірки в чавун, що розглядається як ознака зміни стану гарнісажу в печі, відповідають і інші ознаки – різкий перехід від полуторних до кислих шлаків, максимальний викид лугів зі шлаком, перш за все K2O, синхронна зміна основності шлаку зі зміною вмісту лугів в ньому, однак у протилежних напрямках. Тобто негативний вплив сповзання гарнісажу на доменний процес частково компенсується виведенням лугів з робочого простору печі. У противагу поширеним поглядам встановлено, що на інтенсивний вихід лугів крім зниженої основності шлаку впливає його підвищена температура.
Посилання
Ефименко С.П., Мачикин В.И., Лифенко Н.Т. Внепечное рафинирование металла газлифтах. М.: Металлургия, 1986. 264с.
Логинов В.И., Крячко Г.Ю., Ярошенко Н.М. Оползание настылей в доменных печах. Металлургическая и горнорудная промышленность, 1978. №2. С.6-9.
Курбатская Е.М., Сысоев Н.П. Влияние динамики состояния гарнисажа и коксовой насадки на периодичность химического состава чугуна. Металлургия – интехэко – 2010: сб. докл. третьей международной конференции, г. Москва, 30-31 марта 2010 г. М., 2017. С.21-22.
Гуденау Г.В., Йоханн Г.П., Маймет Ш. Удаление щелочей в доменной плавке. Черные металлы, 1997. №2. С.14-22.