ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД БАСЕЙНУ РІЧКИ ІНГУЛЕЦЬ В СЕРЕДНІЙ ТЕЧІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31319/2519-2884.34.2019.27Ключові слова:
поверхневі води, екологічна оцінка, техногенний вплив, якість водиАнотація
За результатами аналітичних досліджень виявлено, що за гідрохімічним режимом виділяють три частини річки Інгулець: верхня (від м. Олександрія до м. Кривий Ріг), середня (від м.Кривий Ріг до м. Снігурівка), нижня (від м. Снігурівка до гирла). Поступове зниження якості поверхневих вод, обумовлене скидами недостатньо очищених стічних вод м.Знам’янка і м. Олександрія Кіровоградської області. Суттєве погіршення якості вод починається від пункту спостереження на Карачунівському водосховищі. Найгірші показники гідрохімічного складу вод зафіксовано біля с. Андріївка, яке розташоване в межах Дніпропетровської області найнижче за течією р. Інгулець, на границі з Миколаївською областю.
На підставі аналізу динаміки гідрохімічного складу вод р. Інгулець зафіксовано інтенсивний техногенний вплив на поверхневі води під час протікання в межах Криворізького залізорудного басейну, що проявляється в першу чергу підвищеною мінералізацією та високим вмістом сульфатів і хлоридів. Наприклад, продовж 2005-2017 рр. середньорічний вміст сухого залишку у водах р. Інгулець в середній і нижній течії змінювався в межах від 0,7 г/л біля смт. Петрово до 3,6 г/л біля с. Архангельське Дніпропетровської області.
На підставі екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями встановлено:
- води р. Інгулець за періоди 2005-2006 рр. та 2015-2018 р. за більшістю створів відносяться до ІІ класу якості вод «Добрі», відповідна категорія 3 «Добрі» та до ІІ класу якості води «Чисті» за ступенем їх чистоти (забрудненості), відповідна категорія 3 «Досить чисті»;
- води р. Інгулець на пункті спостереження с. Андріївка на 15.08.2005 року характеризуються найгіршими показниками і відносяться до ІІ класу якості вод «Добрі», відповідна категорія 3 «Добрі» та до ІІ класу якості води «Чисті» за ступенем їх чистоти (забрудненості), відповідна категорія 3 «Досить чисті»;
- води р. Жовтої за періоди 2005-2006 рр. та 2015-2018 р. за більшістю створів відносяться до ІІІ класу якості «Добрі», відповідна категорія 3 «Добрі» та до ІІІ класу якості води «Забруднені» за ступенем їх чистоти (забрудненості), відповідна категорія
4 «Слабозабруднені».
Розрахунки показали, що екологічна оцінка якості поверхневих вод за відповідними категоріями потребує удосконалення, оскільки не враховує пріоритетність виявлених забрудників, характерних для районів з розвиненою гірничорудною промисловістю. Це суперечить виявленим невідповідностям якості вод р. Інгулець для задоволення потреб місцевого населення з рекреації, господарсько-питних цілей та зрошення без додаткових заходів. Відповідно до вимог СанПіН 2.1.5.980-00 виявлено: перевищення ГДК за показниками: алюміній, БСК5, рН, жорсткість, запах, залізо, марганець, сульфати, сухий залишок, хлориди; перевищення ГДК не спостерігається за показниками: розчинений кисень, мідь, нітрити, нітрати, феноли, хром.
Таким чином, погіршення соціальних умов спостерігається в середній і нижній течії річки Інгулець, що обумовлено техногенним впливом гірничодобувних підприємств Криворізького залізорудного басейну на якість поверхневих вод. Значна амплітуда коливань гідрохімічних показників обумовлена переважно скидами шахтних вод. Щороку зворотні води гірничорудних підприємств Криворізького залізорудного басейну акумулюються в ставку-накопичувачі у балці Свистунова, звідки до початку поливного періоду, як правило у листопаді-лютому, контрольовано скидаються обсягом 9,6-11,7 млн. м3 до р. Інгулець. Мінералізація накопичених шахтних вод у б. Свистунова сягає 41 г/л.
Покращення водогосподарської ситуації досягається шляхом щорічної промивки русла р. Інгулець, яка призводить до тимчасового покращення якості вод. Після її завершення вже через 2-3 місяці хімічний склад поверхневих вод значно погіршується. Разом з тим, за методикою оцінки якості води вони відносяться до категорії «добрі» та «чисті», що не відповідає їх фактичному стану. Отже, необхідне додаткове доочищення поверхневих вод для подальшого їх використання за господарсько-побутовим призначенням.
Посилання
Басейни водних об’єктів України (назва з екрану). Електронний ресурс. // Режим доступу: https://www.davr.gov.ua/map.
Басманов Є.І. Географія України: навч. посібк. Харків, 1993. 184с.
Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2014 році. К.: Міністерство екології та природних ресурсів України, ФОП Грінь Д.С., 2016. 350с.
Регламент скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу у 2016-2017 рр. К.: ПАТ «Укрводпроект», ДУ ІГНС, 2016. 93с.
Порівняльна характеристика якості поверхневих вод за екологічними показниками річок в гірничодобувних регіонах / О.В.Орлінська, В.В.Любченко, Н.М.Максимова, М.Л.Любченко. Управління водними ресурсами в умовах змін клімату: матер. міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 21 березня 2017 р. К.: ІВПіМ, 2017. С.108-109.
Оцінка якості поверхневих вод в гірничо-видобувних регіонах Дніпропетровської області / О.В.Орлінська та ін. Неделя эколога – 2017: докл. междунар. науч. симп., Каменское, 10-13 апреля 2017 г. Каменское: ДГТУ, 2017. С.316-319. (Оптический диск).
