DOI: https://doi.org/10.31319/2519-2884.34.2019.22

РОЗРОБКА УДОСКОНАЛЕНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА БІОПРЕПАРАТУ «АЛЬБОБАКТЕРИН»

I. M. Kornienko, V. M. Gulyaev, A. O. Zinkovets, M. Yu. Timinskiy

Анотація


У результаті проведених мікробіологічних досліджень ґрунту було визначено, що ґрунти містять збідніле різноманіття мікрофлори – це призводить до зниження врожайності сільськогосподарських культур. Найчастіше ґрунт забруднюється сполуками металів та органічними речовинами, оливами, дьогтем, пестицидами, вибуховими й токсичними речовинами, радіоактивними, біологічно активними горючими матеріалами, азбестом та іншими шкідливими продуктами. Джерелом цих сполук найчастіше є промислові або побутові відходи, похоронені у визначених місцях, або ж несанкціонованих звалищах. За результатами дослідження ґрунти м. Кам’янського мають досить високий вміст фосфору, що говорить про техногенні забруднення території та недоцільність використання фосфатних добрив, що підтверджено власними дослідженнями в практиці використання «Суперфосфату» під час вирощування ріпака та перцю. Визначення загальної кількості бактерій показали, що ґрунт переважно чистий. Також його можна оцінювати, як мало збагачений на мікроорганізми, що говорить про недостатність процесів самовідновлення ґрунтів і низького ступеня засвоєння та перетворення неорганічного в органічний азот. Проведено визначення загального числа і підраховано відсоток ґрунтових бацил. Загальна кількість числа і відсоток ґрунтових бацил не перевищує норму, тому ґрунт відноситься до чистого. Підтверджено перевагу «Альбобактерину» над «Суперфосфатом» та необхідність в попередньому аналізі ґрунтів на вміст фосфатів. Щоб не знизити інтенсивність росту культури, необхідно було б відмовитися від використання суперфосфату, що доведено експериментами. Ефективність вирощування перцю з використанням «Альбобактерину» в порівнянні з мінеральним добривом підвищено на 53%.

Ключові слова


альбобактерин; мікрофлора; суперфосфат; спектрофотометр

Повний текст:

PDF

Посилання


Чернова Н.И., Коробкова Т.П., Киселева С.В. Биомасса как источник энергии. Вест-ник Российской академии естественных наук, 2010. № 1. С.54-60.

Chisti Y. Biodizel from microalgae. Biotechnology Advances, 2007. Vol. 25. P.294-306.

Теслюк В.В. Актуальність виробництва і перспективи застосування біопрепаратів із грибів. Збірник наукових праць Інституту післядипломної освіти НУХТ. К.: НУХТ, 2004. С.86-88.

Спосіб підвищення стійкості рослин до хвороб: пат. 29953 Україна: МПК А01N 63/00, А01N 65/00, A01P 1/00, A01P 3/00. № u200702093; заявл. 27.02.2007; опубл. 11.02.2008, Бюл. № 3.

Пирог Т.П. Загальна мікробіологія: підручник. К.: НУХТ, 2004. 271с.

Бирюков В.В. Основы промышленной биотехнологии. М.: «КолосС» «Химия», 2004. 296с.

Бондар І.В., Гуляєв В.М. Основи біотехнології: монографія. Дніпродзержинськ: Вид-во ДДТУ, 2009. 444с.

Вирощування екологічно чистої продукції рослинництва / Дегодюк Е.Г. та ін.; за ред.Е.Г.Дегодюка. К.: Урожай, 1992. 320с.




Copyright (c) 2019 I. M. Kornienko, V. M. Gulyaev, A. O. Zinkovets, M. Yu. Timinskiy

ISSN друкованої версії журналу 2519-2884 ISSN електроної версії журналу 2617-8389