ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ МОЛОЧНОКИСЛИХ БАКТЕРІЙ У СКЛАДІ ГОТОВОГО ПРОДУКТУ НА ПРИГНІЧЕННЯ РОСТУ БАКТЕРІЙ ГРУПИ КИШКОВИХ ПАЛИЧОК
DOI:
https://doi.org/10.31319/2519-2884.33.2018.205Ключові слова:
закваски, молочнокислі бактерії, кислотність, середовище ЕндоАнотація
Проаналізовано якість бактеріальних заквасок молочнокислих бактерій різних виробників на предмет доцільності їх використання у виготовленні функціонального продукту. Встановлено ефективність використання заквасок біфівіт, симбілакт, стрептосан торгівельної марки VIVO в технології приготування молочнокислих продуктів, що пригнічують ріст бактерій групи кишкових паличок, виділених з оточуючого середовища. Для визначення ефективності застосування заквасок різного типу на предмет пригнічення росту БГКП комплексом МКБ проведено засів БГКП з чашок Петрі з характерними ознаками кишкової палички на косяк з поживним Агаром (час культивування 24 години при температурі 37°С). По закінченню терміну культивування проведено розведення БГКП у кількості 1 см3 для інфікування приготовленого функціонального продукту з застосуванням МКБ. Встановлено оптимальний час культивування молочнокислих бактерій заквасок марки VIVO, який становить 5-6 годин, що відповідає оптимальній кислотності продукту – 50Т.
Проведеним дослідженням доведено ефективність використання бактеріальних заквасок різного типу виробника VIVO для підвищення лікувально-профілактичної дії продукту шляхом повного пригнічення росту БГКП. Бродильним методом відповідно до ДСТУ шляхом пересіву на елективні середовища Ендо та Гіса встановлено, що всі бактеріальні закваски торгівельної марки VIVO пригнічують ріст БГКП на відміну від фармацевтичного мікробного препарату лактобактерин торгівельної марки Біофарма, оскільки ці бактерії неспроможні пригнічувати ріст БГКП, незважаючи на синтез молочної кислоти, що підтверджується визначенням оксидазної активності та кольорової реакції на індол.
Результати досліджень: оксидаза позитивна – синє забарвлення, що свідчить про належність виділених колоній з чашки Петрі з середовищем Ендо до збудників кишкових інфекцій, є позитивною кольоровою реакцією на індол, який утворюється при розкладанні бактеріями триптофану.Посилання
Хамагаева И.С., Качанина Л.М., Тумурова С.М. Биотехнология заквасок пропионовокислых бактерий. Улан-Удэ: Изд-во ВСГТУ, 2006. 172с.
Банникова Л.А. Селекция молочнокислых бактерий и их применение в молочной промышленности. М.: Пищевая промышленность, 2000. 255с.
Богданов В.М. Приготовление заквасок пропионовокислых бактерий. Молочная промышленность,2001. №1. С.16-20.
Бонарцева Г.А. Об аэробном метаболизме пропионовокислых бактерий. Микробиология, 2003. Т.17. №5. С.765-771.
Бонарцева Г.А., Крайнова О.А., Воробьева Л.И. О путях конечного окисления пропионовокислых бактерий. Микробиология, 2005. Т.42. № 4. С.583-588.
Воробьева Л.И. Наиполезнейшие из анаэробов. Пропионовокислые бактерии для биотехнологии. Химия и жизнь, 2004. №5. С.19-22.
Инихов Г.С., Брио Н.Н. Методы анализа молока и молочных продуктов. М.: Пищевая промышленность, 2001. 422с.
Королев С.А. Основы технической микробиологии молочного дела. М.: Пищевая промышленность, 1999. 344с.
Мейнелл Д., Мейнелл Э. Экспериментальная микробиология. М.: Мир, 1997. 347с.