ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИ ОПТИМІЗАЦІЇ КІНЕМАТИЧНИХ ТА ДИНАМІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ МАШИННОГО АГРЕГАТУ

Автор(и)

  • О.Д. Романюк Дніпровський державний технічний університет, Україна
  • Л.П. Теліпко Дніпровський державний технічний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.31319/2519-2884.37.2020.4

Ключові слова:

машинний агрегат, зведений момент інерції, зведений момент сил, модель, проектування

Анотація

В сталому режимі роботи кінематичні та динамічні характеристики машинного агрегата є періодичними функціями, так як має місце періодичний характер зміни діючих сил і передаточної функції механізму приводу. Відповідно задача пошуку методів оптимізації характеристики машинного агрегата в основному зводиться до зменшення амплітуди коливання швидкості ланки зведення за допомогою збільшення зведеного моменту інерції встановлюючи на валу ланки зведення маховик, що збільшує вагу механізму і відповідно його інерційність.

Для усунення відповідних недоліків додаткових махових мас необхідно в процесі попереднього проектування приводу виконавчого органу машинного агрегата підбирати такий стандартний редуктор, маховий момент обертальних вузлів якого відповідав би додатковій маховій масі, що практично реалізувати складно. Доцільніше проектувати нові передаточні механізми моменти інерції обертальних мас яких могли б виконувати функцію маховика. Відповідний принцип проектування дає можливість вирішити поставлену задачу в першому наближені, але інколи з великими труднощами, тому необхідно звернути увагу на машинний агрегат в цілому, а не тільки на механічну передачу.

На основі базової математичної моделі машинного агрегату з використанням принципу зведення мас та сил було отримано три варіанти динамічних моделей в залежності від вибору ланки зведення, з метою оптимізації кінематичних та силових параметрів машинного агрегата.

            В результаті аналізу динамічних моделей зроблено висновок, що найбільш оптимальним рішенням задач оптимізації кінематичних та динамічних параметрів машинного агрегата є комплексний підхід, який полягає в проектуванні не схеми приводу, а машинного агрегату в цілому. Тобто, використовуючи тільки стандартний електродвигун, а виконавчий орган машини та механічну передачу проектувати як одне ціле. Такий підхід забезпечить оптимальне вирішення практично любої задачі, яку ставить перед інженерами та конструкторами сучасне виробництво.

Посилання

Геминтерн В.Н., Коган Б.М. Методы оптимального проектирования: М.: Энергия, 1980. 160 с.

Соболь И.М., Статников Р.Б. Выбор оптимальных параметров в задачах со многими критериями: М.: Дрофа, 2006, 175 с.

Джента Дж. Накопители кинетической енергии. Теория и практика современных маховичных систем: М.: Мир, 1988, 430 с.

Романюк О.Д. Вибір махових мас ланок передаточних механізмів на основі оптимізації передаточної функції. Математичне моделювання. 2015. №2(33). С. 52-54.

Романюк О.Д. Оптимізація мас зубчастих коліс механічної передачі на етапі попереднього проектування. Математичне моделювання. 2017. №2(35). С. 37-40.

Романюк О.Д. Основні підходи оптимізації мас зубчастих коліс механічної переда-чі. Математичне моделювання. 2018. №1(38). С. 118-123.

Romaniuk O.D. Mathematical models development of the mechanical transmission units. Математичне моделювання. 2019. №2(41). С. 53-61.

Романюк О.Д. Оптимізація мас валів і підшипників механічної передачі. Матема-тичне моделювання. 2020. №1(42). С. 41-47.

Романюк О.Д., Теліпко Л.П. Оптимізація передаточної функції механічної передачі з метою підвищення точності роботи машинного агрегату. Збірник наукових праць Дніпровського державного технічного університету (технічні науки). 2019. №34.

т. 1. С. 34-38.

Дослідження динаміки, міцності і технологічності механічних систем: монографія /Л.М. Мамаєв та ін. Кам’янське, 2017. 183 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-23

Номер

Розділ

Прикладна механіка