Процес рецензування
1. Загальні засади
Рецензування є ключовим етапом підготовки наукових публікацій та забезпечує наукову цінність, достовірність і відповідність матеріалів вимогам фахового видання. Усі рукописи проходять подвійне сліпе рецензування, що гарантує об’єктивність та неупередженість експертної оцінки.
2. Термін рецензування
Стандартний термін рецензування становить 14–21 календарний день з моменту надсилання рукопису рецензенту.
У виняткових випадках (неповний обсяг матеріалів, необхідність додаткової експертизи, хвороба рецензента) термін може бути продовжено, але не більше ніж до 30 днів, з обов’язковим повідомленням редакції.
3. Етапи рецензування
- Попередній контроль редакції
- перевірка відповідності тематики журналу;
- відповідність технічним вимогам;
- перевірка на наукову новизну (в т. ч. через антиплагіат).
- Призначення рецензента
- експерт із відповідної галузі технічних наук;
- відсутність конфлікту інтересів.
- Аналіз та оцінювання статті рецензентом
- детальне читання матеріалу;
- оцінка наукової новизни, методів, висновків та оформлення.
- Формування письмової рецензії
- заповнення рецензійної форми;
- формулювання рекомендацій та рішення щодо публікації.
- Розгляд рецензії редакційною колегією
- ухвалення рішення або передача статті автору на доопрацювання.
- Повторне рецензування (за необхідності)
- у разі суттєвих зауважень і повторної подачі статті.
4. Вимоги до процесу рецензування
- Анонімність: автор та рецензент не знають одне одного.
- Об’єктивність: оцінювання лише за змістом та науковою якістю.
- Конфіденційність: матеріали статті не підлягають розголошенню.
- Недопущення конфлікту інтересів: рецензент відмовляється від рецензування у разі особистої зацікавленості.
- Змістовна аргументація: усі зауваження мають містити чітке обґрунтування.
- Наукова етика: недопустиме використання матеріалів статті у власних цілях.
5. Критерії оцінки статей рецензентом
Рецензент здійснює оцінку за такими ключовими показниками:
- Актуальність теми та відповідність напряму технічних наук.
- Наукова новизна – нові результати, підхід, аналітичні висновки.
- Обґрунтованість методів дослідження – математичних, експериментальних або аналітичних.
- Коректність та повнота аналізу літератури.
- Якість викладення матеріалу – логічність, структура, науковий стиль.
- Практична значущість результатів.
- Коректність формул, графіків, таблиць, ілюстрацій.
- Достовірність і відтворюваність результатів.
- Якість оформлення згідно з вимогами журналу.
- Дотримання академічної доброчесності – відсутність плагіату, коректні посилання.
6. Процедура рецензування
- Надсилання статті рецензенту через редакцію.
- Ознайомлення з вимогами журналу.
- Читання та аналіз рукопису.
- Заповнення рецензійної форми, що містить:
- загальну оцінку;
- детальні коментарі;
- зауваження щодо змісту, методів, оформлення;
- підсумкове рішення.
- Передача рецензії у редакцію.
- Ухвалення остаточного рішення редакційною колегією.
7. Варіанти рішень рецензента
- Рекомендувати до публікації без зауважень.
- Рекомендувати до публікації з незначними доопрацюваннями.
- Повернути на суттєве доопрацювання з повторним рецензуванням.
- Відхилити статтю (з аргументацією причин).
8. Контроль та забезпечення якості процесу рецензування
- Регулярний аналіз роботи рецензентів та дотримання термінів.
- Перехресне рецензування у складних або спірних випадках.
- Використання систем антиплагіату для контролю доброчесності.
- Зберігання архівів рецензій для внутрішнього аудиту.
- Періодичне оновлення вимог і форм рецензій відповідно до міжнародних стандартів (COPE, Scopus, Elsevier).
- Наявність відповідального секретаря, який координує всі етапи рецензування та контролює відповідність процедурі.