Процес рецензування

1. Загальні засади

       Рецензування є ключовим етапом підготовки наукових публікацій та забезпечує наукову цінність, достовірність і відповідність матеріалів вимогам фахового видання. Усі рукописи проходять подвійне сліпе рецензування, що гарантує об’єктивність та неупередженість експертної оцінки.

2. Термін рецензування

       Стандартний термін рецензування становить 14–21 календарний день з моменту надсилання рукопису рецензенту.

       У виняткових випадках (неповний обсяг матеріалів, необхідність додаткової експертизи, хвороба рецензента) термін може бути продовжено, але не більше ніж до 30 днів, з обов’язковим повідомленням редакції.

3. Етапи рецензування

  1. Попередній контроль редакції
    • перевірка відповідності тематики журналу;
    • відповідність технічним вимогам;
    • перевірка на наукову новизну (в т. ч. через антиплагіат).
  2. Призначення рецензента
    • експерт із відповідної галузі технічних наук;
    • відсутність конфлікту інтересів.
  3. Аналіз та оцінювання статті рецензентом
    • детальне читання матеріалу;
    • оцінка наукової новизни, методів, висновків та оформлення.
  4. Формування письмової рецензії
    • заповнення рецензійної форми;
    • формулювання рекомендацій та рішення щодо публікації.
  5. Розгляд рецензії редакційною колегією
    • ухвалення рішення або передача статті автору на доопрацювання.
  6. Повторне рецензування (за необхідності)
    • у разі суттєвих зауважень і повторної подачі статті.

4. Вимоги до процесу рецензування

  • Анонімність: автор та рецензент не знають одне одного.
  • Об’єктивність: оцінювання лише за змістом та науковою якістю.
  • Конфіденційність: матеріали статті не підлягають розголошенню.
  • Недопущення конфлікту інтересів: рецензент відмовляється від рецензування у разі особистої зацікавленості.
  • Змістовна аргументація: усі зауваження мають містити чітке обґрунтування.
  • Наукова етика: недопустиме використання матеріалів статті у власних цілях.

5. Критерії оцінки статей рецензентом

Рецензент здійснює оцінку за такими ключовими показниками:

  1. Актуальність теми та відповідність напряму технічних наук.
  2. Наукова новизна – нові результати, підхід, аналітичні висновки.
  3. Обґрунтованість методів дослідження – математичних, експериментальних або аналітичних.
  4. Коректність та повнота аналізу літератури.
  5. Якість викладення матеріалу – логічність, структура, науковий стиль.
  6. Практична значущість результатів.
  7. Коректність формул, графіків, таблиць, ілюстрацій.
  8. Достовірність і відтворюваність результатів.
  9. Якість оформлення згідно з вимогами журналу.
  10. Дотримання академічної доброчесності – відсутність плагіату, коректні посилання.

6. Процедура рецензування

  1. Надсилання статті рецензенту через редакцію.
  2. Ознайомлення з вимогами журналу.
  3. Читання та аналіз рукопису.
  4. Заповнення рецензійної форми, що містить:
    • загальну оцінку;
    • детальні коментарі;
    • зауваження щодо змісту, методів, оформлення;
    • підсумкове рішення.
  5. Передача рецензії у редакцію.
  6. Ухвалення остаточного рішення редакційною колегією.

7. Варіанти рішень рецензента

  1. Рекомендувати до публікації без зауважень.
  2. Рекомендувати до публікації з незначними доопрацюваннями.
  3. Повернути на суттєве доопрацювання з повторним рецензуванням.
  4. Відхилити статтю (з аргументацією причин).

8. Контроль та забезпечення якості процесу рецензування

  • Регулярний аналіз роботи рецензентів та дотримання термінів.
  • Перехресне рецензування у складних або спірних випадках.
  • Використання систем антиплагіату для контролю доброчесності.
  • Зберігання архівів рецензій для внутрішнього аудиту.
  • Періодичне оновлення вимог і форм рецензій відповідно до міжнародних стандартів (COPE, Scopus, Elsevier).
  • Наявність відповідального секретаря, який координує всі етапи рецензування та контролює відповідність процедурі.